Заземлення
1. Заземлення – з'єднання з нульовим потенціалом землі, яке слугує точкою відліку напруг у схемі.
2. Заземлення на масу – з'єднання з шасі або корпусом приладу, який, як передбачається, має нульовий потенціал. Служить точкою відліку напруг у схемі.
Усі види заземлення за функціями, які вони виконують, можна об'єднати у три групи: захисне заземлення, робоче (функціональне) заземлення та заземлення блискавкозахисту.
1. Захисне заземлення – це спеціальне електричне сполучення із землею або її еквівалентом струмопровідних елементів обладнання, які не повинні перебувати під напругою, але в процесі експлуатації можуть опинитися під напругою, наприклад, у разі пошкодження ізоляції, дефектів дугогасних пристроїв, комутаційних апаратів, в аварійних випадках тощо.
2. Робоче заземлення – не пов'язане з електробезпекою навмисне з'єднання з землею окремих точок електричного кола, наприклад нейтральних точок обмоток генераторів, силових і вимірювальних трансформаторів, дугогасних апаратів, реакторів поперечної компенсації в далеких лініях електропередачі, а також фази при використанні землі як фазного або зворотного проводу.
3. Заземлення блискавкозахисту – це навмисне з'єднання із землею блискавкоприймачів і розрядників задля відведення від них струмів блискавки в землю у засобах блискавкозахисту.
Вакуленко М.О., Вакуленко О.В. Фізичний тлумачний словник. – Київ: ВПЦ „Київський університет", 2008. 187с.
Гончаренко Б.М Електроніка та мікросхемотехніка, тлумачний словник – глосарій [Електронний ресурс]: для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спец. 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» освітньо-професійної програми «Автоматизація т 6с.
Мала гірнича енциклопедія, т. 1 / За редакцією В.С.Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. 402с.