Електростатика

1. Електростатика – розділ електрики, який вивчає взаємодію статичних тіл, тобто нерухомих електричних зарядів в електростатичному полі.
2. Електроста́тика – розділ теорії електродинаміки, у якому досліджують взаємодію нерухомих електричних зарядів.

Осн. закон електростатики – закон Кулона (встановлений 1785 р. французським фізиком Ш.-О. де Кулоном), що подає кількісну характеристику сили взаємодії між двома точковими зарядами залежно від їх розмірів та відстані між ними. Електричні заряди є джерелом електростатичного поля, що виражає теорема Ґаусса. Електростатичне поле потенційне, тобто сила, що діє на заряд з боку електростатич. поля, не залежить від форми шляху. Типові задачі електростатики – знаходження розподілу зарядів на поверхнях провідників за відомих повних зарядів чи потенціалами кожного з них, а також обчислення енергії системи провідників за їх зарядами й потенціалами.

Джерела:

Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. – Х.: Веста, 2008. 219c.

Загальний курс фізики : Навч. посіб.: У 3-х т. Т. 2 : Електрика і магнетизм / І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик ; За ред. І. М. Кучерука. — 2-ге вид., випр. — К. : Техніка, 2006. 68c.

Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/