Діод

1. Діод – радіоелектронний компонент, який пропускає електричний струм тільки в одному напрямку.
2. Діо́д – це електронна лампа або напівпровідниковий прилад з двома електродами, що пропускає електричний струм лише в одному напрямі.

Застосовується у радіотехніці, електроніці, енергетиці та в інших галузях, переважно для випрямляння змінного електричного струму, детектування, перетворення та помноження частоти, а також для переключення електричних кіл.
Назву «діод» запропонував у 1919 році Вільям Генрі Еклз, утворивши її від грецької частки ді-, яка означає два та грец. ὅδος – шлях. За фізичними принципами реалізації своїх функцій діоди як електронні прилади бувають електровакуумними, які виготовляють у вигляді електронних (електровакуумних) ламп (електровакуумні діоди) або газорозрядних (газонаповнених) приладів (газорозрядні вентилі) та напівпровідниковими. Кожний з видів поділяється на низку підвидів, залежно від функцій, що виконуються ними в електричних колах.

Джерела:

Гончаренко Б.М Електроніка та мікросхемотехніка, тлумачний словник – глосарій [Електронний ресурс]: для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спец. 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» освітньо-професійної програми «Автоматизація т 5с.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. 307с.

Мала гірнича енциклопедія, т. 1 / За редакцією В.С.Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. 269с.