Дисперсія
1. Під дисперсією світла розуміють сукупність оптичних явищ, зумовлених залежністю діелектричної проникності речовини (а відповідно, і показника заломлення) від частоти (довжини) світлової хвилі.
2. Дисперсія світла (розкладання світла) – це явище, обумовлене залежністю абсолютного показника заломлення речовини від частоти (або довжини хвилі) світла (частотна дисперсія), або, те ж саме, залежність фазової швидкості світла в речовині від довжини хвилі (або частоти).
Експериментально дисперсія відкрита Ньютоном близько 1672 року, хоча теоретично досить добре пояснена значно пізніше.
Просторовою дисперсією називається залежність тензора діелектричної проникливості середовища від хвильового вектора. Така залежність викликає ряд явищ, званих ефектами просторової поляризації.
Один з найбільш наочних прикладів дисперсії – розкладання білого світла при проходженні його через призму (дослід Ньютона). Сутністю явища дисперсії є відмінність фазових швидкостей поширення променів світла c різною довжиною хвилі в прозорій речовині - оптичному середовищі (тоді як у вакуумі швидкість світла завжди однакова, незалежно від довжини хвилі і отже кольору). Зазвичай, чим більше частота світлової хвилі, тим більше показник заломлення середовища для неї і тим менше фазова швидкість хвилі в середовищі:
· у світла червоного кольору фазова швидкість поширення в середовищі максимальна, а ступінь заломлення – мінімальна,
· у світла фіолетового кольору фазова швидкість поширення в середовищі мінімальна, а ступінь заломлення – максимальна.
Google Arts and culture https://artsandculture.google.com/entity/m0bdnb?hl=uk
Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 59с.
Фізика і астрономія (профільний рівень, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.) : підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. 100с.