Генератор
1. Генератор – це пристрій, апарат чи машина, які виробляють якийсь продукт (газ, лід тощо), електричну енергію або перетворюють один вид енергії на інший.
2. Генератор – схема, яка слугує для формування коливань.
Електричний генератор складається з двох основних частин: рухомої – ротора й нерухомої – статора. Одна з цих частин, індуктор, використовується для створення магнітного поля, на іншій (якорі) намотані обмотки, з яких знімається електричний струм. Для створення магнітного поля використовуються постійні магніти, або електромагніти. Згенерований великий струм зручніше знімати з нерухомої обмотки, тому в генераторах змінного струму магніти змонтовані здебільшого на роторах.
Для усіх електричних генераторів, які використовують електричну індукцію, принцип перетворення механічної потужності на електроенергію, однакові. Механічна потужність подається на генератор у вигляді обертання механічного валу. Перетворення засновано на силі Лоренца, яка діє на рухомі електричні заряди у магнітному полі. Якщо провідник рухається поперек (перпендикулярно) до магнітного поля, сила Лоренца діє на заряди у провіднику у напрямку цього провідника і, таким чином, приводить їх у рух. Цей зсув заряду, викликає різницю потенціалів і генерує електричну напругу між кінцями провідника. У суміжній анімації має значення лише зміщення провідника (або двох відповідних секцій котушки) перпендикулярного магнітному полю. Це показується червоною областю. Чим більше змінюється площа за час зміни, тим вище напруга. Для збільшення напруги використовуються кілька провідників, з'єднаних послідовно у вигляді котушки.
Цей спосіб роботи, слід відрізняти від принципу електростатичних генераторів, в яких зсув електричних зарядів відбувається електричним, а не магнітним полем.
Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 187с.
Мала гірнича енциклопедія, т. 1 / За редакцією В.С.Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. 233с.
Універсальний словник-енциклопедія http://slovopedia.org.ua/