Біоніка

1. Біоніка – це галузь техніки, що моделює елементи біосистеми з метою створення досконалих засобів автоматики.
2. Біоніка – це наука, що вивчає застосування принципів дії живих систем і використання біологічних процесів для вирішення інженерних завдань.

Уперше термін запропонував 1958 американський вчений Дж. Стіл, а вже 13 вересня 1960 він був офіційно прийнятий на 1-му Національному симпозіумі з біонікою (м. Дайтон, США). Зміст біоніки еволюціонував від наук біологічного циклу (поч. 60-х рр. 20 ст.) у напрямку наук технічного циклу. Біоніка досліджує структуру і функціонування біологічних об'єктів різної складності (від клітин до цілісних живих організмів, їхніх популяцій) з метою створення нових, досконаліших технічних пристроїв і споруд. Важливим розділом біоніки є синтез біотехнологічних комплексів, у яких оптимально сполучаються властивості біологічних і технологічних елементів, об'єднаних у єдину систему цілеспрямованої поведінки або забезпечення заданих технологічних, екологічних і функціональних вимог. Біоніка поділяється на кілька самостійних пошукових напрямів: нейробіоніку, гідробіоніку, архітектурну біоніку.

Джерела:

Словник української мови online. Томи 1-12 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0

Словник іншомовних слів https://www.jnsm.com.ua/sis/

Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/