Зона вільної торгівлі
Певний географічний простір, в рамках якого об'єднується група взаємозацікавлених країн, що прагнуть за допомогою угоди скасувати торговельні обмеження щодо один одного з метою стимулювання вільного переміщення товарів, вироблених на цій території, підвищення інвестиційної привабливості та зміцнення фінансових зв'язків, однак, залишити тарифи по відношенню до третіх країн .
Основоположником доктрини вільної торгівлі вважається визначний представник класичної школи політичної економії Давід Рікардо, який надавав великого значення розвитку торговельних зв'язків, ціноутворення і конкуренції. У центрі його аргументації знаходиться теорія порівняльних переваг, що розкриває взаємозалежність між зовнішньою торгівлею та споживанням, виробництвом і нормою прибутку .
Створення ЗВТ передбачає відмову країн від усіх або багатьох бар'єрів у торгівлі одна з одною. Тобто, якщо умовні країни А та В домовляться про вільну торгівлю, ввізні мита між ними зникнуть. А от відносини А та В з країною С не змінюються – мита між ними продовжать існувати.
Якщо країни А та С також укладають угоду про вільну торгівлю, ввізні мита між ними скасовуються. Однак, це не впливає на відносини між країнами В та С. Щодо В ввізні мита країни С залишаються.
Зона вільної торгівлі регулює відносини між країнами, які уклали угоду про вільну торгівлю. Водночас, торговельний режим з іншими країнами не зазнає змін. Кожна країна може мати стільки ЗВТ, скільки забажає.
Україна уклала угоди про зону вільну торгівлю з багатьма країнами. Серед них Росія (1994), Туркменістан та з Молдова (1995), Азербайджан, Вірменія, Грузія та Узбекистан (1996), Казахстан та Киргизстан (1998). У 1999 році набула чинності угода з Білоруссю та багатостороння угода з СНД 1994 року. Цю угоду підписали та поступово ратифікували Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. Росія підписала, але не ратифікувала Угоду, тому на її території вона не діяла. Україна також підписала Угоду про ЗВТ з Македонією (2001), Таджикистаном та з ГУАМ (багатостороння угода з Грузією, Молдовою та Азербайджаном) (2002), а також з Чорногорією (2013).
У 2012 році набула чинності угода з Європейською асоціацією вільної торгівлі – ЄАВТ (Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн) та нова угода з СНД 2011 року (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Узбекистан). Відповідно, припинила дію угода з СНД 1994. У 2015 припинила дію двостороння угода з Росією, а у 2017 році набула чинності угода з Канадою та з ЄС, припинив діяти режим вільної торгівлі в межах СНД 2011 року з Росією.
Україна також завершила переговори щодо ЗВТ з Ізраїлем, веде переговори з Туреччиною, колись вела, але поки припинила переговори з Сінгапуром та Сербією. В 2018 році Міністерство економічного розвитку та торгівлі зініціювало переговори про створення ЗВТ з Китаєм.
⠀ http://www.investplan.com.ua/pdf/1_2018/12.pdf