Моделювання

1. Моделювання – це особливий процес теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.
2. Моделювання – це особливий процес, що виступає як особлива форма опосередковування, коли дослідник ставить між собою і об'єктом, що його цікавить, деяку проміжну ланку – модель.

Роль моделювання в пізнанні можна виявити при аналізі його основних функцій. Насамперед моделювання здійснює ніби перекладацьку функцію – перекладає отриману інформацію з незрозумілої мови оригіналу на відому мову моделі. Дуже важлива екстраполяційна функція моделювання: інформацію, яку отримали на моделі, поширюють на сам об’єкт. Важливе місце належить трансляційній функції моделювання. Моделювання виступає в ролі вихідного прийому при проникненні одних наук у сферу інших. Моделювання – це перевірене знаряддя синтезу знання. Воно пов’язане з використанням таких логічних форм, як аналогія, екстраполяція, гіпотеза, які, звичайно, мають і самостійне значення поза процесом побудови моделей. Однак для з’ясування місця і ролі моделей у пізнанні найбільше значення має аналіз їхніх взаємозв’язків з такою вищою формою пізнавального процесу, як послідовна теорія явища. Отже, в сучасній фізиці метод моделювання узагальнюється, розвиваючись від первинних форм наочних моделей до широкого використання математичних моделей-абстракцій. Сучасне моделювання має дві провідні тенденції: збільшення ролі елементів абстракції в моделях і узагальнення їх подібності.

Джерела:

Фаворський В.В. Словник фізичної термінології. – К., 2009. 67с.

Фізика для бакалаврів http://physics.zfftt.kpi.ua/mod/book/view.php?id=297&chapterid=344

Яневич І.В. Метод моделювання у фізиці https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/4080/1/Yanevych%20I.V..pdf