Радіатор

1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).
2. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення.
Теплообмінник з конвективним рухом теплоносія та охолодженого середовища (повітря).

Радіатор— пристрій для розсіювання тепла у повітрі (випромінюванням та конвекцією), повітряний теплообмінник.
Види:
Радіатор опалення будівель.
Радіатор рідинної системи охолодження двигунів внутрішнього згоряння.
Радіатор системи охолодження або кондиціонування.
Радіатор для електронних компонентів.

Джерела:

Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. 134 058 реєстрових одиниць., електронний ресурс: inmo.org.ua

ДСТУ 3270-95Трансформатори силовi. Терміни та визначення.