Антена

Пристрій для випромінювання або приймання електромагнітних хвиль.
Провід або система проводів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання.

Пристрій, що випромінює чи приймає електромагнітні коливання в діапазоні радіохвиль, перетворюючи підведену енергію струмів високої частоти в енергію електромагнітного поля та навпаки.

Джерела:

ДСТУ 3801-98Антени. Терміни та визначення.

Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. 134 058 реєстрових одиниць., електронний ресурс: inmo.org.ua

ДСТУ 3633-97Антени апертурні. Терміни та визначення.