Площина

1. Велика ділянка рівної поверхні землі; рівнина. Взагалі будь-яка ділянка поверхні землі.
2. Рівна, плоска поверхня без підвищень і заглиблень.
3. Поверхня, що має два виміри, так що пряма лінія, проведена через будь-які дві точки на ній, зливається з цією поверхнею.
4. Та чи інша галузь, сфера; коло яких-небудь явищ, відношень.

Площина, перпендикулярна до прямовисної лінії, називається горизонтальною площиною.
Площина́ — одне з основних понять геометрії. При систематичному викладенні геометрії поняття площини як правило сприймається як первісне, котре лише опосередковано визначається аксіомами геометрії. Рівняння площини вперше зустрічається в А.К.Клеро (1731), рівняння площини у відрізках, вочевидь, вперше зустрічається в Ламе (1816—1818), нормальне рівняння увів (1861).

Джерела:

Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. 134 058 реєстрових одиниць., електронний ресурс: inmo.org.ua

Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009.