Вісь

1. Дерев'яний або металевий стрижень, на кінці якого насаджують колеса.
2. Стрижень, навколо якого обертаються певні механізми, частини машини тощо.
3. Уявна пряма лінія, яка проходить через середину якого-небудь тіла чи простору.
1. Геометрична вісь обертання фрикційного колеса.
2. Геометрична вісь обертання зубчастого колеса.

Вісь — центральний стрижень для обертання колеса чи шестірні. На колісних транспортних засобах вісь може бути жорстко скріплена з колесами, обертаючись разом з ними, або жорстко приєднана до опори (корпусу), в цьому разі колеса обертаються навколо неї

Джерела:

Словник української мови в 11 томах / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР / гол. ред. кол. І. К. Білодід. — Київ: Наукова думка, 1970—1980. 134 058 реєстрових одиниць., електронний ресурс: inmo.org.ua

ДСТУ 2330-93 Передачі зубчасті та фрикційні. Терміни та визначення.