Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Інженерія

Магнетизм

Магнетизм – сукупність явищ, пов’язаних із взаємодією між електричними струмами, між електричними струмами та магнітами і між магнітами. Ці взаємодії здійснюються за допомогою магнітного поля.
Магнетизм - властивість магніту, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла.

Залежно від елементарних носіїв М. (електронів, протонів, нейтронів), що володіють магнітним моментом, і характеру їх взаємодії розрізняють діамагнетизм, парамагнетизм, феромагнетизм, феромагнетизм і антиферомагнетизм. М. властивий всім речовинам в тій чи іншій мірі і проявляється у всіх фізико-хімічних процесах, що відбуваються в речовині, а також в космічному просторі, визначаючи основні астрофізичні і геомагнітні явища (сонячні спалахи, магнітні бурі, порушення радіозв’язку та ін.).

Джерела:

Словник технічних термінів http://dictionary.lpnu.ua/

Словник української мови. Академічний тлумачний словник. http://sum.in.ua/

Частина мови Іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота Неістота
Називний магнетизм
Родовий магнетизму
Давальний магнетизму
Знахідний магнетизм
Орудний магнетизмом
Місцевий на/у магнетизмі