Транзистор

1. Напівпровідниковий прилад для підсилення, перетворення та генерування електросигналів.
2. Портативний радіоприймач, зроблений із застосувуванням таких приладів.
Уніполярний напівпровідниковий прилад, який має провідний канал з керованою електричним полем провідністю.
Уніполярний напівпровідниковий прилад, який має провідний канал з керованою електричним полем провідністю.

Транзи́стор (англ. transfer — «переносити» і англ. resistance — «опір») — напівпровідниковий елемент електронної техніки, який дозволяє керувати струмом, що протікає крізь нього, за допомогою зміни вхідної напруги або струму, поданих на базу, або інший електрод. Невелика зміна вхідних величин, може призводити до суттєво більшої зміни вихідної напруги та струму.
Транзистори, є основними елементами сучасної електроніки. Зазвичай вони застосовуються в підсилювачах і логічних електронних схемах. У мікросхемах в єдиний функціональний блок об'єднані тисячі й мільйони окремих транзисторів.

Джерела:

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

ДСТУ 2449-94 Прилади напівпровідникові. Терміни та визначення.

ДСТУ 3724-98 Прилади напівпровідникові силові. Основні види та характеристики. Терміни та визначення.

Напівпровідникові прилади : підручник / Л. Д. Васильєва, Б. І. Медведенко, Ю. І. Якименко . — К.: Кондор, 2008. ISBN 966-622-103-9.