Температура

ТЕМПЕРАТУ́РА – термодинамічна величина, яка характеризує стан термодинамічної рівноваги макроскопічної системи. У класичній термодинаміці абсолютна т. пропорційна середній кінетичній енергії частинок тіла. У найзагальнішому випадку температуру означують як величину, обернену похідній від ентропії тіла за його енергією. Одиницею вимірювання т. у фізиці слугують градуси Кельвіна: 1К відповідає 1,38⋅10-16 ерг.[35]
Температура - величина, що характеризує стан рівноваги термодинамічної системи і пропорційна середній кінетичній енергії хаотичного руху частинок тіла.

У Міжнародній системі СІ для вимірювання температури застосовується шкала Кельвіна і символ K (при цьому знак градусу о відсутній). Широкий вжиток також мають системи Цельсія і Фаренгейта. За шкалою Кельвіна 0 градусів відповідають Абсолютному нулю, тобто повній відсутності руху молекул. Один градус Кельвіна відповідає одному градусу за шкалою Цельсія. Температура за шкалою Кельвіна називається абсолютною температурою. Вона позначається великою латинською літерою T. Шкала Кельвіна використовується у фізиці. Її називають термодинамічною шкалою. За шкалою Цельсія 0 °C відповідає температура замерзання води, 100 °C – температура кипіння води (за тиску в 1 атмосферу). Здебільшого температура за шкалою Цельсія позначається маленькою латинською літерою t. За шкалою Фаренгейта замерзання і кипіння води розділяють 180 °F. Один градус за Фаренгейтом дорівнює 5/9 градуса Кельвіна або Цельсія. Вода замерзає при 32 °F, а кипить при 212 °F. За шкалою Реомюра одиниця – градус Реомюра (°R), 1 °R дорівнює 1/80 частинітемпературного інтервалу між опорними точками – температурою танення льоду (0 °R) і кипіння води (80 °R). 1°R = 1,25 °C. Шкала Реомюра вийшла з ужитку, найдовше вона зберігалася у Франції, на батьківщині автора. При фіз.-хім. дослідженнях виділяють область низьких температур (див. кріофізика) й область високих температур (зазвичай 500-3000 К). Високотемпературні процеси використовуються в металургії, при напиленні плівок, вирощуванні монокристалів із газової фази та ін. Процеси в області температур 3000-5000 К вивчаються в плазмохімії.

Температура вимірюється в емпіричних шкалах різними термометричні прилади,
наприклад: рідинними і газовими термометрами постійного тиску в яких
відбувається зміна обсягу термометрического тіла (датчик - рідина або газ) при зміні
температури цього тіла, або газовими термометрами постійного обсягу в яких відбувається
зміна тиску газу при зміні його температури;
термометрами опору, в яких відбувається зміна електричного опору
провідника (датчик) при зміні його температури;
термоелектричними пірометрами, в яких два провідника з різних матеріалів (датчики)
утворюють замкнену ланцюг і мають два спаяний, причому в ланцюзі виникає електрорушійна сила,
пропорційна різниці температур спаїв;
оптичними пірометрами, в яких використовується залежність інтенсивності монохроматичного
випромінювання від температури і довжини хвилі.
Приведення свідчень різних термометричні приладів до єдиної об'єктивної шкалою
(Термодинамічна температурна шкала) здійснюється на основі диференціальних рівнянь
термодинаміки.

Джерела:

А. М. Припіяло, С. О. Припіяло короткий тлумачний фізичний словник.

Мала гірнича енциклопедія, т. 3 / За редакцією В.С.Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. 640с.