Морфологія

Морфологія (від гр. morphē – форма і logos – вчення) – розділ граматики (граматичне вчення про слово), який вивчає внутрішню структуру слова, зокрема в плані утворення форм слів і їх системи, граматичні категорії і способи граматичних значень, а також граматичні класи слів – частини мови [Ганич, Олійник, с. 141]. Предметом вивчення морфології є система форм слова з її граматичними значеннями, або парадигми, та класифікація цих систем. Основною одиницею морфології, як і лексикології, виступає слово. У морфології вивчаються граматичні особливості слова: його граматична будова, особливості змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних (морфологічних) значень (роду, відмінка, виду, часу тощо). Морфологія тісно пов’язана з синтаксисом, який вивчає словосполучення та речення. Слова, будучи повнозначними та змінюваними (а таких більшість в українській мові), в кожному окремому словосполученні та реченні вживаються у певній формі, якої вимагає зміст і структура словосполучення чи речення. Основними поняттями морфології є граматичне значення, граматична категорія, граматична форма, словоформа і частини мови [Ганич, Олійник, с. 141].

Джерела:

⠀ 1. Ганич, Д.І., Олійник, І.С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. К: Вища школа.

⠀ 2. Селіванова, О.О. (2011) Лінгвістична енциклопедія. Полтава:Довкілля-К.