Мета комунікативна

Мета комунікативна – стратегічний результат, на який скероване конкретне спілкування. Мета спілкування може розгортатися у самовираженні, самоствердженні, провокації до спілкування та у відповіді на провокацію.
Комунікативна мета передбачає формування задуму, вибір знакової системи та стилю й вираження (говоріння), тобто йдеться про знакову усвідомлену реакцію на внутрішню потребу. Мета комунікації досягається в свідомості та діях адресата шляхом діалогу або монологічного усного мовлення. Репліки слухача в діалозі відображають його ставлення до ініціатора розмови і можуть бути сигналами розуміння (нерозуміння) недостатності (надлишку) інформації. Реакція мовця на репліку, відповідне пояснення чи доповнення покращують спілкування. Не виключена, зрозуміло, й відмова у вимогах репліки, що може призвести до розриву діалогу одним із співрозмовників. У монологічному усному мовленні більш складна мисленнєва побудова, адже автору потрібно враховувати сприйняття повідомлення та швидко моделювати ситуацію шляхом риторичних запитань. Мовлення, коли воно цілеспрямоване щодо його предмета, відрізняється більшою стрункістю, точністю висловлювань. Мета повідомлення може обмежуватися завданням викликати в адресата певну думку і дії, що випливають з неї (масова комунікація) [Феллер].

Джерела:

⠀ 1. Феллер, М.Д. Текст як модель комунікативного акту. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=140