Максими

Максими спілкування – найголовніші найбільш загальні комунікативні стратегії, які сприяють комунікативному співробітництву (кооперації) [Селіванова, с. 373]. Для реалізації мети спілкування мовець обирає словесну форму, яка є прийнятною у конкретній ситуації, враховує умови спілкування, емоційний стан комунікантів та будує висловлювання відповідно до свого завдання. Таке спілкування передбачає активний обмін його учасниками певними уявленнями, ідеями, інтересами й установками, які допомагають їм впливати один на одного засобами мови і долати комунікативні бар'єри. Адресант, здійснюючи комунікативний акт, має на увазі значно більше, ніж він озвучує, наповнює його прихованим змістом. У результаті інтерпретації його повідомлення слухач має змінити свої уявлення, так, як це потрібно мовцю, або здійснити очікувані ним дії [Кобзар]. Герберт Пол Грайс у статті “Логіка й мовне спілкування” запропонував та визначив мету спілкування та внесок кожного комуніканта в характер існуючої комунікації. Під час діалогу потрібно дотримуватися певних принципів, так званих комунікативних максим: максима кооперації передбачає готовність партнерів до співпраці; максима кількості (кожен повинен вносити в розмову досить, але не дуже багато інформації); максима якості наказує правдивість висловлювань; максима релевантності, згідно з якою репліки повинні бути доречні і відповідати поточному контексту діалогу; максима способу комунікації вимагає уникати неясності, двозначності. Також до цих пропозиціонально значущих максим П. Грайс додає максиму «Будь ввічливим», що, на його думку, виявляється у спілкуванні комунікантів і породжує неконвенційні (тобто конверсаційні) імплікатури.

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О.О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.

⠀ 2. Кобзар, О.І. Максими кооперації Грайса в аналізі лінгвістичного образу персонажа детективу. [Електронний ресурс]// – Режим доступу: http://hdl. handle.net/123456789/4765