Лінгвістика тексту

Лінгвістика тексту – галузь мовознавства, що вивчає семіотичну, структурно-граматичну, семантико-змістову, комунікативно-прагматичну організацію текстів, їхню категорійну систему й мовні засоби її репрезентації, а також процеси породження, розуміння й інтерпретації текстів у семіотичному універсумі культури [Селіванова, с. 329]. Об’єктом Лінгвістики тексту є тексти, а предметом – їх категорійна організація та функціональна природа. Лінгвістику тексту як окрему галузь мовознавства виокремили в 60-х роках ХХ ст. у Німеччині. У Лінгвістиці тексту актуальним є членування речення, оскільки є різниця між рухом думки та синтаксичним рухом порівняно з ізольованим реченням. Лінгвістика тексту має кілька напрямів дослідження: структурно-граматичний; текстова семантика; комунікативно-прагматичний; семіотичний; когнітивний; прикладний. У сучасній лінгвістиці тексту розробляється проблематика всіх напрямів дослідження. Значна увага приділяється прикладному напрямі, який інтегрує лінгвістику тексту переважно з комп'ютерною мовознавчою галуззю, адже моделі когнітивного представлення застосовуються при автоматичній обробці природної мови, створенні систем синтезу й аналізу текстів, багаторівневих лінгвістичних процесорів, у машинному перекладі тощо. Текст розглядається, з одного боку, як складник дискурсу, знаковий посередник інтерактивності комунікантів, з іншого, як культурно значимий продукт діяльності людини, призначений людині, детермінований різноманітними чинниками й синергетично вбудований до семіотичного універсуму етносу чи цивілізації [Селіванова, с. 334].

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О.О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.