Лінгвістика

Лінгвістика (від фр. linguistique, від лат. lingua – мова). Мовознавство; наука про мову. Об’єктом лінгвістики є мова у всьому обсязі її властивостей і функцій, будова, функціонування й історичний розвиток мови. Лінгвістика антропологічна – розділ мовознавства, що вивчає мови, які не мають писемності. Лінгвістика дескриптивна – мовознавчий напрям, який вважає основним завданням мовознавства побудову загальної теорії мовного вираження як основи для докладної і вичерпної констатації (інвентаризації) фактів, що належать до системи вираження окремих мов. Метод, що застосовується дескриптивною лінгвістикою, характеризується прагненням до чисто формальних способів описання мови, тобто до розробки особливих прийомів її опису, які грунтуються тільки на дистрибуції елементів, їх відтворюваності в мовленні та ін. Лінгвістика математична – галузь мовознавства, що вивчає можливості застосування математики для дослідження й опису мови. Лінгвістика загальна – галузь мовознавства, яка вивчає різні мови і різні мовні групи з метою виявлення загальнолюдських властивостей мовного процесу. Лінгвістика описова – галузь мовознавства, яка вивчає мову в сучасному (синхронічному) її стані. Лінгвістика структурна – галузь мовознавства, яка обмежує предмет дослідження внутрішніми співвідношеннями і зв’язками в мові, тобто взаємовідношеннями і протиставленнями всередині мовної системи [Ганич, Олійник, с. 120-121].

Джерела:

⠀ 1. Ганич, Д.І., Олійник, І.С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. К: Вища школа.