Інтертекст
Інтертекст – термін, що пояснює виявлення різних форм та напрямів письма в одній площині тексту [Вікіпедія]. Інтертекст є діалогічною взаємодією творів, співвідношенням певного тексту з іншим, що забезпечує розкриття потрібного автору сенсу. У модернізмі та постмодернізмі інтертекст є головним способом і видом побудови художнього твору. Його суть полягає в тому, що текст створюється з ремінісценцій і цитат до інших творів. Започаткував розуміння «діалогу між текстами» російський філософ і мислитель, теоретик європейського мистецтва Бахтін М. М. Термін Інтертекст було виокремлено з терміну інтертекстуальність Н Фатєєвою, яка запропонувала оригінальну класифікацію різновидів: 1) власне інтертекстуальність (цитати, алюзії, тексти як цілі комплекси цитат та алюзій); 2) паратекстуальність як відношення тексту до свого заголовка, епіграфа, післямови; 3) метатекстуальність як переказ або посилання коментарів на претекст, дописування чужого претексту, гру із претекстами; 4) гіпертекстуальність як осміяння або пародіювання одним текстом іншого; 5) архітекстуальність як жанровий зв’язок текстів; 6) інші моделі й випадки (інтертекст як троп або стилістична фігура); 7) поетичну парадигму [Селіванова, c. 210]. Г. Денисова виокремлює 10 функцій інтертексту, що репрезентують його як первинний засіб комунікації, засіб створення ігрового моменту, наявний засіб оцінки, прийом переконання реципієнта, засіб комунікативного впливу, своєрідний засіб уведення думок, відправний момент роздумів, контактовстановлюючий засіб, інтерпретаційне знаряддя, спосіб пародіювання, спосіб демонстрації ерудиції і прийом прикрашання тексту [Селіванова, с. 211]. Можна виділити 3 основні функції інтертексту: 1) автентична; 2) текстоутворююча; 3) інформаційна. Термін Інтертекст застосовують для позначення сукупності текстів, які постійно розвиваються та існують у віртуальному або бібліотечному рівнях.
По суті, кожен текст є інтертекстом, оскільки не існує відомостей, які б раніше ніколи не згадувалися або не існували хоча б відсилання до них.
⠀ 1. Селіванова, О. О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.
⠀ 2. https://yakpros.ru/rizne/48082-shho-take-intertekst.html