Діалектизм
Діалектизми. 1. Діалектні слова, що вживаються в мові художньої літератури з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів тощо). 2. Фонетичні, морфологічні, синтаксичні і лексичні особливості, які властиві окремим діалектам (і відсутні в літературній мові) [Ганич, Олійник, с. 65].
Діалектизм – це слово або сполука, які не належать до літературної унормованої мови, а до регіональних діалектів цієї мови [Селіванова, с. 133]. Типами Діалектизму є лексико-фонетичні; лексико-словотворчі; власне лексичні; лексико-семантичні; етнографічні.
В Україні відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. Найпоширенішими і найбільш вивченими є діалектизми Західної України. Далі – поліські говори, які поширені на території північної частини Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей. А от південні і східні майже не вивчені, адже довгий час дослідники вважали, що як такого південно-східного діалекту не існує. Однак вже з'явились поодинокі праці, які заперечують цю думку. Для вивчення діалектизмів використовують спеціальні діалектні словники, які укладаються вченими, що мешкають у тих місцевостях.
Діалектизми належать до лексики обмеженого вживання. Найчастіше діалектизми використовують у художніх та публіцистичних творах з метою увиразнення персонажів, надання гумористичного характеру та експресивності тексту, а також з метою передачі місцевого колориту описуваних подій.
⠀ 1. Селіванова, О. О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.