Дискурсологія

Дискурсологія – мовознавча дисципліна представлена методологічно й теоретично різноманітними течіями, лінгвістичними школами й окремими дослідженнями, спрямованими на всебічний опис і характеристику мовленнєвого спілкування людей у специфічних і стандартних комунікативних ситуаціях з урахуванням соціальних, культурних, когнітивних, психологічних, етнічних та ін. чинників [Селіванова, c. 124]. Об’єктом Дискурсології є різноманітні дискурсивні практики мови, а предметом – організація дискурсу. Дискурсологія інтегрує доробок аналізу дискурсу – термін, уперше вжитий американським лінгвістом, фундатором аналізу. Деякі вчені наголошують на тому, що назва дискурс-аналіз виникла в межах Бірмінгемської групи дослідників й асоціюється з іменами Дж. Сінклера і М.Култарда хоч орієнтація їхніх досліджень дещо варіюється.
Дискурс почали трактувати як комунікативну подію, ситуацію, що інтегрує текст з іншими її складниками, зокрема, екстралінгвістичними соціальними та референційними чинниками, когнітивними і психологічними чинниками, які опосередковують взаємодію учасників спілкування.

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О. О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.