Дискурс-аналіз

Дискурс-аналіз — це метод дослідження комунікації, який має за мету вияв соціального контексту, що стоїть за усним чи писемним мовленням, дослідження взаємозв'язку між мовним кодом у спілкуванні та соціальними, психічними, психологічними, культурними процесами [Соколова]. Мовець робить конкретний вибір задля конкретної мети спілкування. Дискурс-аналіз допомагає розкрити приховану мотивацію за вибором певного методу аналізу тексту. Дискурсивний аналіз може бути використаний як структурний інструмент для аналізу текстової організації, так і як етнографічний інструмент для розширення усвідомлення конкретної культури. У контексті спілкування беруть до уваги соціальні зміни та враховують систему цінностей соціуму. Основними завданнями дискурс-аналізу є аналіз співвідношення сил в суспільстві для формулювання нормативного підходу, з позиції якого можна критично проаналізувати ці співвідношення в зв'язку з соціальними змінами, створити уявлення про систему сповідуваних соціумом цінностей та інтерпретаційних схем. До дискурс-аналітичних підходів можна віднести: теорію дискурсу Е. Лакло і Ш. Муфф, критичний дискурс-аналіз, дискурсивну психологію тощо.
Дискурс-аналіз – зв’язний текст у контексті численних супровідних фонових чинників, занурених у життя. Фонові чинники – онтологічний, соціокультурний, психологічний.
Замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комуніканти й текст як знаковий посередник, зумовлена різними чинниками.

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О. О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава, Довкілля-К.

⠀ 2. [Електронний ресурс] // – Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/ bitstream-download/123456789/56127/5/Sokolova_Dyskurs_analiz.pdf;jsessionid=BADEEED72C851102AC0D80E969ECAF4E