Генеративна граматика

Генеративна граматика (від лат. generare – «породжувати» – породжувальна граматика, трансформаційна граматика, граматика Чомскі) – категорія генеративної лінгвістики, пов'язана із вивченням синтаксису. На противагу нормативно-описовій граматиці в її основі лежить концепція про систему граматичних правил та способи їх трансформацій для побудови (генерування) граматично правильних конструкцій. Поняття синтаксису є ключовим для цього виду граматики [Вікіпедія].
Основоположником генеративної граматики є американський лінгвіст Ноам Чомскі (Хомський). У праці «Логічна структура лінгвістичної теорії» 1955 року (перевидана в 1975) наведено визначення: “Генеративна граматика – це своєрідний механізм, який породжує всі граматично правильні послідовності мови та не породжує жодної граматично неправильної” [Вікіпедія].
Кінцевим результатом досліджень, що здійснюються в межах генеративної граматики, за задумом її засновника, повинна стати відповідь на питання – як людина засвоює мову. Тому можна стверджувати, що генеративна граматика – це не теорія мови, а теорія засвоєння мови.

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О. О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.

⠀ 2. [Електронний ресурс]// – Режим доступу: https://uk.wikipedia. org/wiki/