Вербоїд

Вербоїд – гібридні слова, які мають ознаки якихось інших частин мови. До них належать інфінітив, супін (був у латинській і старословянській мовах) та герундій (англійська мова), в яких поєднані властивості дієслова та іменника, а також дієприкметник, який має властивості дієслова (стан, вид, час) та прикметника (рід, відмінок), і дієприслівник, в якому поєднані властивості дієслова (вид, стан) і прислівника (виражає дію як ознаку іншої дії). Гібридними є й недієслівні предикативи (категорія стану як частина мови) які омонімічні з прислівниками (сумно, тепло), іменниками (пора, час, лінь), прикметниками (веселий, весела, веселе), але на відміну від них виражають стан людини (мають граматичне значення стану), характеризуються категоріями часу та способу, поєднуються з іменниками та займенниками у формі давального відмінка і виконують у реченні роль присудків [Вікіпедія].
Вербоїд – не фінітна форма дієслова, яка суміщає ознаки дієслова з ознаками інших частин мови. У багатьох мовах протиставлена фінітним дієсловам, які характеризуються загально граматичним значенням процесуальності й типовою функцією позначення предиката у висловленні.

Джерела:

⠀ 1. Ганич, Д.І., Олійник, І.С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. К: Вища школа.

⠀ 2. Олійник, О. (1994). Світ українського слова. К: Хрещатик.

⠀ 3. Селіванова, О.О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.