Бенефактив

Бенефактив – глибинний семантичний відмінок, мисленнєвий аналог особи, на користь якої здійснюється відповідний процес [Селіванова, с. 53]. Термін відмінкової граматики. Бенефактив (від лат. Benefaсtum – послуга, добро) – термін відмінкової граматики. Мисленнєвий аналог особи, глибинний та семантичний відмінок, на користь якої здійснюється відповідний процес. Бенефактив (реципієнт) – учасник ситуації, інтереси якого зачепили в процесі її здійснення. Здебільшого бенефактив це істота. Бенефактив – той, чиї інтереси зачепила ситуація (дівчинці подарували ляльку, у батьків зникла дитина). Ч. Фiллмор в статті 1968 р. “The Case for Case” запропонував ідею “глибинного відмінку” (наразі більш поширений термін “семантична роль”). Американський вчений запропонував розглядати окремо від відмінків у конкретній мові можливі ролі, які можуть виконувати учасники ситуації. До однієї з таких ролей і належить бенефактив. Термін відмінкової граматики. Benefactive case

Джерела:

⠀ 1. Селіванова, О.О. (2011). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.