Аналіз за безпосередніми складниками
Аналіз (від гр. analysis – розклад, розчленування) – загальнонауковий метод як спосіб дослідницької діяльності з метою вивчення явищ і закономірностей певного об’єкта науки, що полягає в розділенні цілого на частини й описі кожної з частин і зв’язків між ними [Селіванова, с. 26].
Методика безпосередніх складників – сукупність процедур представлення синтаксичної структури словосполучення (в американському варіанті – фразової структури) або речення у вигляді розкладання цілого на його складники, елементи яких також можуть бути розкладені на компоненти до рівня кінцевих складників (ultimate constituents) [ Селіванова, с. 411].
Методика безпосередніх складників — приймання подання словотвірної структури слова і синтаксичної структури словосполучення та речення у вигляді ієрархи складових елементів. В основу аналізу за безпосередніми складниками покладено поступове членування висловлювання на бінарні складники, яке продовжується доти, доки не залишаться неподільні елементи (кінцеві складники). Речення (коли йдеться про аналіз за безпосередніх складників на синтаксичному рівні) поступово згортається до «ядерної» одиниці, тобто одиниці, яка лежить в основі його будови [76]. В основі структурної будови речення лежить група підмета і група присудка. Вони становлять пов'язані між собою складники, блоки, які є основою побудови будь-якого речення. Потім розглядаємо словосполучення, тобто головне слово і підпорядковане. Наприклад: Стежина до маминої хати петляє через город (Скуратівський). У цьому реченні найтіснішими блоками є петляє через город та стежина до хати. Потім виділяємо словосполучення маминої хати, оскільки підпорядковуємо прикметнику – маминої. Нарешті об’єднуємо групу підмета з групою присудка. Результатом поділу безпосередніх складників є зображення речення схематично. Immediate constituents analysis (IC-analysis).
⠀ 1. Ганич, Д.І., Олійник, І.С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. К: Вища школа
⠀ 2. Олійник, О. (1994). Світ українського слова. К: Хрещатик.