Середовище

Середовище, що звичайно має на увазі дані, процеси або пристрої, які в явному вигляді не є параметрами обчислень, але можуть, проте, впливати на кінцевий результат. У функціональному програмуванні, лямбда-обчисленнях і мовах програмування середовище звичайно асоціюється з ідентифікаторами, визначуваними (що задаються) за межами (зовні) даної функції, але можуть використовуватися в ній. Іншими словами, все те, що може розглядатися в глобальному або не локальному сенсі у відношенні до даної функції.

У деяких операційних системах, таких, як Unix, DOS або Microsoft Windows, середовищем є набір режимів (параметрів) перемикання, використовуваних у формі var = value застосуваннями і бібліотечними функціями для установлення переважних (preferential) установок за умовчанням (default preferences). Середовище може бути апаратним, мережним, програмним і змішаним, наприклад, апаратно-програмним. Оскільки в сучасних ОС багато параметрів і настройок, то термін «середовище» може означати конкретний стан усієї їх сукупності. У більш загальному значенні, середовище може означати апаратне забезпечення та операційну систему, з використанням яких виконується дана програма. Звичайно такий комплекс компонентів іменується системною платформою.

Джерела:

⠀ Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. 137c.