Програма [комп’ютерна програма]

програма [комп’ютерна програма] Дані, призначені для керування конкретними компонентами системи обробки даних для реалізації деякого алгоритму.
Впорядкована послідовність команд, що підлягає обробці. Послідовність формалізованих інструкцій, призначена для виконання пристроєм керування обчислювальної машини для досягнення конкретного результату. Найчастіше образ програми оформляється у вигляді окремого файла (виконуваного модуля) або групи файлів. Із даного образа, що знаходиться, як правило, на диску, виконувана програма в оперативній пам’яті може бути побудована програмним завантажувачем. Інструкції програми записуються за допомогою машинного коду цільового процесора або спеціальних мов програмування. Залежно від контексту даний термін може відноситися до початкових текстів, за допомогою яких записується програма, або до виконуваного машинного коду програми. Залежно від завдань, що покладаються на програмний код, в інформатиці розрізняють багато видів програм: а) системні, такі, що входять до складу ОС; б) керівні, призначені для керування роботою систем або їх частин; в) прикладні програми, покликані виконувати завдання користувачів; г) утиліти, що визначають якість ПЗ; д) програми початкового завантаження, відновлення, забезпечення запуску систем після відмов або помилок; е) програми вводу-виводу, тобто такі, що здійснюють ввід-вивід даних (звичайно називаються драйверами); ж) модем- програми; з) програми керування мережею та ін. Оскільки, в більшості своїй, програми пишуться для вирішення конкретних завдань, які виконуються під керуванням конкретної ОС і для конкретного процесора (що визначають комп’ютерну платформу), такі програми іменуються застосуваннями. Г.Г. Півняк, Б.С. Бусигін, М.М. Дівізінюк
Вакалюк Т.А., Жуковський С.С.

Послідовність формалізованих інструкцій, призначена для виконання пристроєм керування обчислювальної машини для досягнення конкретного результату. Найчастіше образ програми оформляється у вигляді окремого файла (виконуваного модуля) або групи файлів. Із даного образа, що знаходиться, як правило, на диску, виконувана програма в оперативній пам’яті може бути побудована програмним завантажувачем. Інструкції програми записуються за допомогою машинного коду цільового процесора або спеціальних мов програмування. Залежно від контексту даний термін може відноситися до початкових текстів, за допомогою яких записується програма, або до виконуваного машинного коду програми. Залежно від завдань, що покладаються на програмний код, в інформатиці розрізняють багато видів програм: а) системні, такі, що входять до складу ОС; б) керівні, призначені для керування роботою систем або їх частин; в) прикладні програми, покликані виконувати завдання користувачів; г) утиліти, що визначають якість ПЗ; д) програми початкового завантаження, відновлення, забезпечення запуску систем після відмов або помилок; е) програми вводу-виводу, тобто такі, що здійснюють ввід-вивід даних (звичайно називаються драйверами); ж) модем- програми; з) програми керування мережею та ін. Оскільки, в більшості своїй, програми пишуться для вирішення конкретних завдань, які виконуються під керуванням конкретної ОС і для конкретного процесора (що визначають комп’ютерну платформу), такі програми іменуються застосуваннями.