Компілятор [компілююча програма]

Комп’ютерна програма (або набір програм), що перетворює початковий (первинний) текст програми користувача (source code), написаний на деякій мові програмування високого рівня (source language – C++, Object Pascal та ін.) у вихідну мову (target language, що часто має інарну форму, відому як об’єктний код) для подальшого переведення в машинний код конкретного процесора відповідної платформи.

Компілятори, залежно від призначення, бувають однопрохідні (sіngle-pass) і багатопрохідні (multі-pass), налагоджувальні (debuggіng), оптимізуючі (optіmіzіng) і з негайним виконанням (load-and-go). Сам процес компіляції складається з двох стадій: аналізу (лексичного, синтаксичного, семантичного) і синтезу. На стадії аналізу програма розбивається на складові частини й створюється її подання проміжною мовою. На стадії синтезу із внутрішнього подання спочатку генерується програма проміжною мовою, що потім оптимізується, після чого кодогенератор породжує програму цільовою мовою.