Ідентификатор

Символьне ім’я клітини або області пам’яті. Імена, що привласнюються змінним, константам, структурам даних, класам, процедурам, функціям, методам та іншим програмним об’єктам. Деякі мови програмування вимагають оголошення ідентифікаторів до їх використання в програмі (explicit declaration).
(Прогр.) Один із чотирьох головних типів лексем мови програмування. Рядок символів, що позначає або іменує об’єкт програми або обчислювальної системи, створений користувачем. Неподільна послідовність символів алфавіту, що утворює ім’я об’єкта, який використовується.

Ідентифікатор одночасно представляє: а) ім’я об’єкта; б) адресу (місце) в пам’яті; в) тип об’єкта; г) розмір займаного об’єктом місця в пам’яті в байтах (відповідно до
вказанного типу даних). Див. лексема, тип даних.