Категорія

Категорія - найбільш загальне фундаментальне поняття, що відображає сутнісні, закономірні зв’язки й відношення об’єктів пізнання і дослідження.

Класичний підхід до категорії кваліфікує її як незалежну від нейрофізіологічних, психологічних, культурних особливостей її суб’єктів, їхнього сприйняття, образності, уяви і є процесом підведення певних речей під класи на підставі спільності їхніх дійсних ознак і характеристик.
За Е. Рош К. можуть вважатися базовимиз чотирьох позицій: сприйняття (зовнішні обриси, одиничний ментальний образ, швидка ідентифікація), функцій (спільна моторна програма), комунікації (найбільш короткі, частотні й контекстуально нейтральні слова, основа для засвоєння словникового запасу мови), організації знання (на цьому рівні зберігається й узагальнюється ознаки членів категорій)
Теорія прототипів постулює, що члени К. розташовуються на певній дистанції від проотипу. К., сформовані за прототипним принципом, є ефективними: вони характеризуються більшою гнучкістю, меншою ригідністю, більшою відкритістю для поповнення новими членами, і,
значить, здатністю розвиватися, підключати нове знання й осмислювати свій досвід у світлі вже накопиченого, старого, враховувати якісь проміжні випадки.
Дж. Лакофф визначив ряд принципів категоризації понят: центральність, ланцюжкові зв’язки
центральних членів із віддаленими, культурну специфіку. Зв’язки, що лежать в основі категоризації, проектуються на 5 типів ідеалізованих когнітивних моделей: пропозиційні, образно-схемні, метонімічні, метафоричні й символічні. К. поділяються на радіальні, що ґрунтуються на схемі "центр - професія", коли одна підкатегорія утворює центр, а інші пов’язані з нею різними типами відношень і самі можуть формувати центри відносно інших підпорядкованих категорій; градуйовані, що характеризуються наявністю лінійної шкали оцінок між 0 та 1 і розмитістю межі К.; класичні
таксономії, кожен член яких має весь пучок ознак, що визначає членство в такі К., яка будується за принципом схеми "частина - ціле", "вгору - вниз"; породжувані, задані виведенням за певним правилом категорійної структури.
Зважаючи на наявність двох підходів до К., сучасні дослідники виділяють логічні категорії, які підпорядковуються критерію необхідних і достатніх спільних рис, і прототипні, орієнтовані на найкращий зразок серед членів розмитої множини, які мають різний ступінь репрезентативності.