Категорія дискурсу
- зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими чинниками; текст, узятий в подієвому аспекті.[37, с. 137]
2) взаємозв’язок функцій дискурсу з функціями мови у широкому соціокультурнрому значенні
3)категорія, що нерозривно пов’язана з текстом; істотна складова соціокультурнї взаємодії, характерні риси якої – інтереси, цілі й стилі на рівні макроструктур. (макроструктура – семантичний зміст категорій, що входять в суперструктурні схеми»[38, с. 53]
4)У дискурсології текстово-дискурсивними категоріями вважають надпарадигматичні властивості низки текстів в різних дискурсах[51:185-186].
Категорія дискурсу належить до лінгво-соціальної сфери, тоді як текст – до лінгвістичної сфери [42]
Визначається як «текст в подієвому аспекті», «мова, занурена в життя» [37, с. 137]
3)Єдність і взаємодія тексту і контексту,розуміючи під текстом «мовні форми, тимчасово і штучно ізольовані від контексту» [41]
4) Дискурс розглядають як реальну мовленнєву подію, як поточну мовленнєву діяльність у певній сфері [39, с. 19]
5) Дискурс є «розмитою категорією». Це пояснюють двома причинами: історією формування, коли в семантичній пам’яті лексеми затверджуються ознаки колишніх підходів і вживань, а також цілковитою невизначеністю місця дискурсу в системі категорій і модусів існування мови[38, с. 46]
6)Основні риси дискурсу: контекстувальність, процесуальність, ситуативність, замкнутість є важливими інституційними озаками дискурсу будь-якого типу[40, с. 39]
З точки зору соціолінгвістики виділяють такі типи категорій дискурсу: 1) конститутивні, що дозволяють відрізнити текст від не тексту (відносна оформленість, тематична, стилістична та структурна єдність; 2) жанрово-стилістичні, що характеризують тексти в плані їх відповідності функціональним різновидам мовлення; 3) змістовні, тобто семантико-прагматичні, що розкривають смисл тексту; 4) формально-структурні, що характеризують спосіб організації тексту [51:185-186]
⠀ Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Сов. Энциклопедия, 1990. – С. 137