Регістр дискурсу

1)спосіб існування мови, засіб її функціональної фрагментації [29, с. 7];
2)ізновид дискурсу, сформований під впливом ситуативного контексту, і навіть безпосередньо реалізацію контексту спілкування [30]
3)це реалізація дискурсу в конкретній ситуації спілкування, в основу котрої покладені імпліковані в комунікативній компетенції мовців правила (конвенції, звички) спілкування (Crystal 1992: 330).
4)це сукупність соціальних ситуацій, що детермінується встановленими правилами поведінки та визначає інтерпретацію дискурсу в конкретному спілкуванні разом із низкою мовних засобів, властивих типологічно схожим комунікативним ситуаціям [31, с. 615].

1)Під регістром розуміють комплекс мовних засобів, притаманних типологічно схожим комунікативним ситуаціям, зумовленим соціальними ситуаціями та певними правилами поведінки в них. Мова є сукупністю регістрів, оскільки опис мовлення вимагає встановлення відповідних чинників (прагматичних, соціальних, культурних тощо), які зумовлюють зміну регістрів, вибір правил здійснення певного комунікативного завдання. Вибір регістру є найсуттєвішою соціальною характеристикою мовленнєвої діяльності [29, с. 6]
Регістрові аспекти дискурсу є результатом впливу ситуативного контексту на процесс комунікації, організації її мовного коду[30, с. 93]
Регістр – повністю входить у дискурс, може простежуватись у багатьох МЖ цього дискурсу. Наприклад, паритетний регістр трапляється у договорах, меморандумах, приватних листах.Регістр слугує тепер як посередник між текстом і його соціальним контекстом чи типом ситуації, а також проміжною таксономічною одиницею до більш узагальненої – функціонального стилю. (32, Halliday 1978: 145).