Інтерактивність

Інтерактивність – текстово-дискутивна категорія, представлена суб’єктно-об’єктно-суб’єктною взаємодією адресанта й адресата на підставі
знакового континууму тексту (повідомлення), інтенцій, стратегій, тактик комунікації та програми адресованості.

Лінгвістичною основою І. є текст і спільний мовний код. Психологічним підгрунтям І. є прагнення бути зрозумілим і зрозуміти іншого, що доповнюється взаємними преживаннями,
відчуттями, почуттями. Когнітивною базою І. служить певна спільність сфер свідомості: тезаурусів, мовної, комунікативної, лінгвокультурної компетенції, механізмів асоціювання. У концепції І. підпорядкованими є категорії інтенційності, стратегічності,
інтерпретанти й ефективності.

У теорії мовної комунікації та лінгвопрагматиці
розглядаються такі типи І., як 1) комунікативне
співробітництво, що характеризується
узгодженістю намірів, стратегічних програм комунікантів, симетричними відношеннями між ними, ефективністю й оптимальністю спілкування; 2) комунікативний конфлікт як наслідок когнітивного дисонансу, неузгодженості намірів, стратегічних програм комунікантів, асиметричних відношень між ними, результатом чого звичайно є припинення спілкування, небажання подальшого продовження комунікації; 3) комунікативне суперництво, яке ґрунтується на прагненні здобути інтелектуальну перевагу, здійснити свої наміри в диспуті, дискусії, підвищити статус обличчя кожним із комунікантів

Джерела:

⠀ Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2011.