Імплікатура

Імплікатура – тісно пов’язана з вербальним змістом невербальна скрита
інформація, що опосередкує змістову
залежність між висловленнями в тексті
чи повідомлені й організує їхню
інтерактивну спрямованість.

Поняття І. застосовується в лінгвістиці тексту, логічній семантиці, лінквопрагматиці.
Виокремлюють два різновиди І. Перший –
партикуляризовані І., пов’язані з контекстом і
представлені латентною пропозицією, яка
забезпечує зв’язність вербально виражених
контактних пропозицій (вузьке розуміння терміну). Другий - генералізовані, що виникають при порушені загальних стандартів комунікативної поведінки (постулати кількості інформації, якості, відношення як релевантності і манери мовлення).
Головні ознаки І.: здатність до усунення за наявності протилежного вербального судження, здатність до виведення (реконструкція змісту на підставі буквального значення висловлення).

Джерела:

⠀ Полный словарь лингвистических терминов / Т.В.Матвеева. – Ростов н/Д : Феникс, 2010. – 562, [1] с. – (Словари).