Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Лінгвістика

Мова-еталон

Метамова опису природної мови або спосіб аналізу систем порівнюваних природних мов зі своєю системою й параметрами.

Мова-еталон застосовується в типологічній, зіставній лінгвістиці для виділення універсальних, спільних для двох мов і специфічних рис. М. може бути і третя мова. В. Гак виокремив три основи для зіставлення: одну із зіставлюваних мов; сконструйовану індуктивно на основі зіставлюваних мов М. і абсолютну М., що містить категорії форм і значень, виявлених дедуктивно. Ю. Рождественський називає М. метамовою типології, встановлюючи такі ознаки: 1) еталон будується для перевірки універсальних дефініцій і впливає на типологічну теорію; 2) еталон містить два види твердження: перші пояснюють будову всіх мов, а другі відповідають розрізнювальним універсальним дефініціям; 3) еталон - це об’єкт, що представляє всі мови світу в одній мові; 4) еталон має генеративне підґрунтя й застосовує символи [2000]. Б. Успенський принципами побудови структурної типології вважає метамову та трансформації переходу від неї до конкретних мов і навпаки. М. розглядається як гіпотетична концептуальна мова, що представляє відповідну природну мову або дві порівнювані мови й позбавлена їхніх особливостей. Це метамови семантичного запису, пропозиційні структури, фрейми, предикатно-актантні рамки, предикатно-аргументні структури, глибинні відмінки тощо. Дж. Буранов уважає, що мовою еталоном можуть бути різні системи: спеціальна штучна мова зі ішучішми правилами; конкретна мова з гарно розробленою системою; певна система; лінгвістична категорія; певні диференційні ознаки, граматичні правила; семантичне поле; фонетичні, морфологічні й синтаксичні моделі; певний метод; типологічні категорії і т. ін.
За характером структури і змістовим наповненням вирізняють анкетні та редукційні М.: перші подають перелік вісх ознак і передбачають указівку на наявність або відсутність цих ознак узіставлюваних мовах, другі будують ієрархію ознак мов, опис яких досягається послідовним уточненням і конкретизацією цих ознак.

Джерела:

⠀ Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. - Полтава: Довкілля-К, 2008.-7 1 2 с.

⠀ Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2011. – 844 с.

Частина мови Іменник
Рід жіночий рід
Істота/неістота неістота
Називний Мова
Родовий мо́ви
Давальний мо́ві
Знахідний мо́ву
Орудний мо́вою
Місцевий на/у мо́ві