Контент-аналіз
Методика аналізу текстів і текстових масивів, що передбачає з’ясування певних кількісних характеристик, за якими можна зробити висновок щодо змісту, особливстей мислення, намірів, настанов, ціннісних орієнтацій автора тексту.
В мовознавчих галузях, зокрема, в теорії мовної комунікації, прикладній лінгвістиці, дискурсології контент-аналіз сприяє аналізові різних типів дискурсивних практик і зразків (текстів ЗМІ, реклами, заяв політичних діячів, програм партій тощо).
Контент-аналіз має декілька етапів:
1. Визначення сукупності джерел, що підлягають вивченню, з використанням матриці певних критеріїв: типу джерела, типу повідомлення, комунікантів, розміру повідомлень, їхньої частотності поширення; способу, місця, часу поширення повідомлень тощо.
2. Здійснення формування вибірки повідомлень зі значного масиву на підставі концептуальної змінної.
3. З’ясування одиниці аналізу (слова, теми), вимогами до якої є невелика довжина або обсяг, здатність до ідентифікації, невелика кількість значень, репрезентативність у вибірці.
4. Виокрлемлення одиниці числення (приміром, частотності вживання, довжини текстів, кількості строк, абзаців; тривалості трансляції, кількості малюнків і т. ін.).
5. Підрахунок із застосуванням спеціальних комп’ютерних програм, формул, таблиць, статистичних методик.
6. Інтерпретація отриманих результатів відповідно до мети й завдань дослідження (наприклад, висновок про те, що є головною думкою автора або скритою інформацією).
⠀ Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2011. – 844 с.