Стек

Стек – це область оперативної пам’яті, в яку зазвичай записують адресу повернення у разі виклику процедури або функції, а також передані їй параметри або посилання на них.

Роботу зі стеком підтримано апаратно за допомогою команд занесення до стеку й добування зі стеку, а також спеціального регістру – покажчика стеку й контроля порушень границь стеку. Стек можна розглядати як чергу з дисципліною обслуговування «Останній прийшов – першим пішов» (LIFO).

Джерела:

⠀ Англо-український тлумачний словник з обчислюваної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 1 – К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005. – 552 с. –474