С++

С++ (вимовляється «сі плюс плюс») є універсальною комп’ютерною мовою програмування. Вона являє собою статично типізовану, з відкритою формою написання програм, мову, що підтримує безліч парадигм: процедурного програмування, абстракції даних, об’єктно-орієнтованого програмування, а також настроюваного (generic) програмуваня. В 90-х
рр. стала одною з найбільш популярних корпоративних і комерційних мов написання комп’ютерних програм.

Розроблена Б’йорном Страуструпом (Bjarne Stroustrup) в Bell Labs
(США) в 1980 р. Вона повністю базується на елементах мови С (Сі) і спочатку називалася Сі із класами («C with Classes»). За словами автора, сполучення двох плюсів у назві мови означає інкрементну операцію (++) стосовно його попередника – мови Сі. Наприклад, у синтаксисі операторів С++, якщо x = 3 і виконується інструкція y = x++, то y = 3, а x = 4. Проте, якщо виконується інструкція y = ++x, тоді y = 4, а x = 4. Істотна прямованість мови С++ на роботу з апаратурою й компонентами персональних комп’ютерів забезпечується 52-ма операторами роботи з даними (поданими бітами, байтами, словами та ін.), об’єднаними у 18 груп пріоритетів різного рівня. Сюди, зокрема, входять постфіксні й префіксні інкременти (++) і декременти (--), оператори присвоювання: із множенням (*=), розподілом (/=), розподілом по модулю (%=), сумою (+=), різницею (–=), зрушенням вліво (<<=) і зрушенням вправо (>>=). Сюди ж входять побітові операції: І (&), АБО ( | ) та побітове (що виключає) АБО ( ^ ), логічні І (&&) та АБО ( ||) і багато інших. У контексті мови постійно й широко використовуються принципи, що лежать в основі об’єктної моделі подання систем, що програмно моделюються: абстрагування, інкапсуляція, поліморфізм, модульність, ієрар-хічність, типізація і паралелізм. Механізмами реалізації зазначених абстракцій є віртуальні й не віртуальні функції, функції і методи, що перевантажуються, функції-члени базових к ласів і ї хні об’єкти, п отоки, б уфери і ї хні к ласи, шаблони, що повідомляють параметризовані класи масивів, класи й екземпляри шаблонів і т.д. Інакше кажучи, алгоритмічна складова у цій мові є основою реалізації методів об’єктів, при досить високому ступені абстракції подання елементів ієрархічної структури організації взаємодії абстрактних даних у вигляді базових і віртуальних класів реалізованих систем і породжуваних ними об’єктів.