Bluetooth

Виробнича специфікація безпровідних персональних мереж. Технологія, що дозволяє здійснювати безпровідний обмін інформацією між такими пристроями, як кишенькові й звичайні персональні комп’ютери, мобільні телефони, ноутбуки, принтери, цифрові фотоапарати, миші, клавіатури, джойстики, навушники, гарнітури на надійній, недорогій, повсюдно доступній радіочастоті для ближнього зв’язку на дистанції від 10 до 100 м. Не вимагає прямої видимості між пристроями..

Свою назву («Синій зуб») нова технологія одержала від імені датського короля Харольда І Синезубого (Harold І Bluetooth), що об’єднав в 10-му сторіччі Данію й Норвегію й одержав прізвисько «об’єднувач». Цікаво, що первісно слово Bluetooth було просто кодом проекту. Bluetooth працює в тому ж частотному діапазоні, що й Wі-Fі (2,4 Ггц). Виявилося, що в деяких випадках з’єднання Bluetooth і Wі-Fі можуть конфліктувати між собою. Для рішення цієї проблеми була розроблена специфікація Bluetooth 1.2, що передбачає адаптивну зміну частоти. Пристрої з підтримкою Bluetooth 1.2 при виявленні перешкод просто перемикаються на інший частотний канал. Bluetooth 2.0 – є головним поліпшенням даної специфікації для збільшення швидкості передачі даних. Особливо це актуально для обміну музичними файлами та іншим мультимедійним контентом. Якщо для Bluetooth 1.х швидкість передачі даних становить 721 Кбіт/с, то для версії 2.0 вона становить вже 2.1 Мбіт/с. Це дозволяє заощаджувати заряд батареї мобільних пристроїв, внаслідок зменшення часу передачі. Bluetooth також підтримує технологію multі-cast, тобто одночасне відправлення тих самих даних на кілька пристроїв одночасно