Фізична безбарʼєрність

Фізична безбар’єрність — це такий стан формування об’єктів матеріального середовища (будівель, споруд, транспортної та пішохідної інфраструктури, громадських просторів), який забезпечує можливість маломобільним групам населення (включаючи осіб з інвалідністю, літніх людей, батьків з дитячими візками) самостійно, безпечно та безперешкодно пересуватися, орієнтуватися у просторі та користуватися всіма видами послуг.
Іншими словами це базовий компонент загальнонаціональної системи безбар’єрності, що полягає у законодавчому закріпленні та практичному створенні умов суспільного простору, за яких будь-які фізичні перешкоди (архітектурні, транспортні, комунікаційні) нівелюються задля забезпечення рівних прав громадян на працю, освіту, дозвілля та самореалізацію.

Джерела:

ГО «Безбар’єрність». (2021). Довідник безбар’єрності: Гід з толерантної взаємодії. Відновлено з: https://bf.in.ua

Кабінет Міністрів України. (2021). Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Розпорядження № 366-р). Верховна Рада України. Відновлено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-р#Text