Безбар’єрність
Безбар’єрність – це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до суспільного життя шляхом усунення фізичних, соціальних та інформаційних перешкод (Цапенко & Гнатюк, 2025, с. 115). Як сучасна суспільна норма, безбар'єрність базується на принципах інклюзії, де кожну людину приймають, поважають і цінують незалежно від її походження, статі, віку, трудової зайнятості чи інших індивідуальних ознак. Цей підхід зобов'язує владу, бізнес і громаду враховувати інтереси всіх суспільних груп (включно з малочисельними) при ухваленні рішень. Простіше кажучи, концепція передбачає створення комфортного і доступного середовища для кожного — від осіб з інвалідністю та літніх людей до вагітних жінок, дітей і батьків з дитячими візочками, що охоплює не лише архітектуру чи транспорт, а й мову спілкування, освіту, сферу праці та доступ до інформації й послуг (Міністерство оборони України).
Цапенко, А. В., & Гнатюк, О. М. (2025). Інклюзивність та безбар’єрність публічного простору малого міста в Україні (кейс Гребінки). Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів, 6(1), с. 1–13. https://doi.org/10.17721/2786-4561.2
Міністерство оборони України. (б. д.). Безбар'єрність. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. Відновлено з: https://mod.gov.ua/bezbariernist.