Вторинна травматизація

Вторинна травматизація - це психологічна реакція на опосередковане переживання травматичних подій через взаємодію з постраждалими, свідками або ж через багаторазове зіткнення з травматичними матеріалами. На відміну від первинної травми, вторинна травматизація виникає не внаслідок прямої загрози особистості, а як результат емпатійного включення у чужий травматичний досвід та систематичного професійного контакту з кризовими ситуаціями.

Причини:
Постійне зіткнення з людськими втратами: Необхідність регулярної професійної взаємодії із проявами жорстокого насильства, загибеллю цивільних або колег.
Емпатійне включення в чуже горе: Психологічне перевантаження, що виникає через глибоке співпереживання під час тривалого контакту з постраждалими та свідками воєнних подій.
Хронічний професійний стрес: Тривала діяльність за умов підвищеного ризику, постійної невизначеності та реальної загрози власному життю.
Кумулятивний ефект напруження: Поступове накопичення втоми від співпереживання та стійкого емоційного стресу, який часто залишається недостатньо усвідомленим самим персоналом або керівництвом.

Джерела:

Афанасьєва, Н. Є., & Андрієвська, Н. М. (2026). Вторинна травматизація та посттравматичні когніції в учасників соціальних проєктів. Габітус, 2(83), 21–25. https://doi.org/10.32782/hbts.83.2.3

Павловська-Кравчук, В. А., & Єгонська-Спенсер, Н. О. (2026). Психологічні детермінанти розвитку вторинної травматизації у персоналу сил безпеки України. Наукові Записки Серія Психологія, 1, 88–96. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-1-10