Соціальна згуртованість
Соціальна згуртованість – це включеність і участь членів суспільства у політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності й належності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства. В основі соціальної згуртованості суспільства – добробут абсолютної більшості громадян, гармонійні і стабільні відносини, мінімізація соціальної ізоляції та соціальної дезінтеграції.
Застосування:
а) У соціології соціальна згуртованість досліджується як показник стабільності та інтеграції суспільства.
б) У психології вона пов’язана з почуттям належності до групи, міжособистісною довірою та підтримкою.
в) У політичних науках соціальна згуртованість розглядається як основа демократичного розвитку та суспільної безпеки.
Кирилюк, В. В. (2017). Соціальна згуртованість, соціальний капітал та інноваційні технології. У А. М. Колот (Ред.), Імперативи та інноваційні механізми забезпечення гідної праці в умовах становлення нової економіки: Збірник тез доповідей учасників Міжнаро
Дейнеко, О. О. (2020). Особливості дефінування поняття «соціальна згуртованість»: від широкого до вузького розуміння / О. О. Дейнеко// Актуальні проблеми філософії та соціології : Науково-практичний журнал / Голов. ред. С. Г. Секундант, відпов. ред. Д. В.