Порушення зору
Порушення зору — це стійке зниження функції зорового аналізатора (гостроти зору, поля зору, бінокулярного зору, кольоровідчуття тощо), яке не піддається повній корекції за допомогою звичайних окулярів чи контактних лінз і призводить до обмеження життєдіяльності людини. За ступенем вираженості розрізняють сліпоту (амавроз) та слабозорість (знижений зір).
Застосування:
а) У клінічній практиці: Термін використовується для опису патологічних станів ока та зорових шляхів внаслідок вроджених аномалій, травм або захворювань (наприклад, глаукома, катаракта, ретинопатія).
б)У спеціальній освіті та реабілітації: Наявність порушення зору є підставою для розробки індивідуальної програми навчання (інклюзія, використання шрифту Брайля, засобів оптичної та неоптичної корекції).
в)У соціально-медичній експертизі: Ступінь порушення зору визначає групу інвалідності та рівень втрати працездатності особи.
Клопота, Є. А. (2015). Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами, (12), С. 142–155. Відновлено з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2015_12_13.
Риков, С. О., Вітовська, О. П., Обухова, Н. А., & Сук, С. А. (2011). Сліпота і слабкозорість. Шляхи профілактики в Україні/Науково-методичне видання. За редакцією СО Рикова–К.: ТОВ “Доктор-медіа”.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. (2025). Порушення зору. https://nmc.dsns.gov.ua/sm/news/ostanni-novini/porusennia-zoru.