Криза середнього віку

Криза середнього віку — це період у житті людини (37–45 років), коли вона переосмислює свої досягнення, цінності та сенс життя. Вона виникає через внутрішні протиріччя, такі як розрив між очікуваннями молодості та реальністю, а також через зовнішні фактори: проблеми зі здоров’ям, труднощі в сім’ї чи професійній сфері. Хоча цей період часто супроводжується емоційним напруженням, він також може сприяти особистісному зростанню та досягненню глибшого розуміння себе і своїх життєвих цілей.

Основні принципи та підходи:
Головна роль підсвідомого в поведінці.
Робота з механізмами захисту психіки
Усвідомлення витіснених думок і спогадів.

Вплив на самооцінку:
Кризовий період може супроводжуватися почуттями провини, сорому, тривоги та безсилля.
Ці почуття можуть впливати на відчуття власної цінності та здатності справлятися з труднощами.
Відмінність між кризою та депресією:
Кризу середнього віку часто плутають із депресією. Важливо звернутися до фахівця для точної діагностики.
Депресія має більш серйозні симптоми і може вимагати медичного втручання.

Джерела:

Лясковська, І. Л. (2013). Психологічні особливості типів переживання кризи середнього віку . Київ. С.121-124.Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.Відновлено з bit.ly/3CphySv

Коллінз, О. (24.01.2025). Криза середнього віку: як зрозуміти, що з вами відбувається, і як це пережити?.УНН. Unn.ua. Українські національні новини.Відновлено з bit.ly/3CmFSUY