Синдром професійного вигорання

Синдром професійного вигорання — це стан емоційного, фізичного та розумового виснаження, який виникає внаслідок хронічного стресу на роботі, особливо в умовах високих вимог, низької підтримки чи невідповідності між очікуваннями та реальністю. Цей стан визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як явище, що пов'язане виключно з професійною діяльністю.
Основні прояви синдрому професійного вигорання:
Емоційне виснаження — почуття постійної втоми, відсутність енергії, навіть після відпочинку.
Деперсоналізація (або цинізм) — негативне або байдужне ставлення до колег, клієнтів чи самої роботи.
Зниження професійної ефективності — втрата впевненості у власних силах, почуття незадоволеності своїми досягненнями.
Фактори ризику:
Надмірне робоче навантаження.
Відсутність підтримки з боку колег чи керівництва.
Невідповідність між особистими цінностями та цілями організації.
Монотонність роботи або відсутність можливостей для розвитку.

Джерела:

Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103–111.

World Health Organization. (2019). Burn-out an "occupational phenomenon": International Classification of Diseases. Retrieved from https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases

Schaufeli, W. B., & Enzmann, D. (1998). The burnout companion to study and practice: A critical analysis. CRC Press.