Психологічна амбівалентність

Психологічна амбівалентність Психологічна амбівалентність – це взаємовиключне сполучення протилежних почуттів, думок, бажань. Це вид психологічного конфлікту (К. Левін) та як результат незадоволення потреби людського розуму в послідовності (Р. Браун, С. Осгуд, Л. Фестінгер), як «неспроможності» ухвалення рішення (М. Кругман, Д. Роттер).
Вчені розкрили динаміку амбівалентності згідно зі стадіями розвитку лібідо, позицій дитини, з процесами розщеплення та інтеграції об’єктів, генезою комунікації, автономією дитини від матері, і довели природність розвитку амбівалентності в усіх дітей, що впливає на подальше життя людини. Амбівалентність розглядається у широкому розумінні як тенденція уникнення вибору, що проявляється поведінково, когнітивно чи афективно та спрямована на конкретну людину, подію, об’єкт чи, навіть, на майбутній досвід.
Психологічна амбівалентність є необхідною складовою внутрішнього світу психічно здорової особистості у напрямі гармонії або дисгармонії. Якщо амбівалентність особистості тривалий час є досить інтенсивною, то страждання, які її супроводжують, знаходять як індивідуальні, так і колективні вияви в агресії, безпорадності, залежностях тощо. Помірна амбівалентність сприяє інтеграції суперечностей особистості, індивідуальному та груповому зростанню.
Ознаки:
а) подвійність явищ внутрішнього світу: кожному особистісному утворенню для підтримання цілісності необхідна протилежна її ознака, що складає суперечність;
б) мотиваційна, афективна, когнітивна і поведінкова сфери особистості характеризуються протилежностями певної інтенсивності;
в) взаємовиключні сили чи валентності (позитивна й негативна);
г) двовимірність – наявність двох взаємозв’язаних смислових частин: актуальна, домінантна та потенційна, контрольована; одновимірність – наявність двох частково взаємозв’язаних смислових частин, які діють лише актуально, чергуються;
ґ) одночасність або послідовність функціонування: взаємовиключні сторони з помірним виявом сили зумовлюють одночасну двовимірну суперечність в гармонійному вимірі.

Джерела:

Амбівалентність - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. (б.д.). СЛОВНИК.ua. Тлумачний словник української мови. Відновлено з https://surl.li/oogiai

Борисюк, О. М., Прохорчук, Н. В. (2023). Амбівалентність особистості як психологічний феномен. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна). Відновлено з https://surl.li/kczyqq

Зелінська Т. М. (2014). Психологія особистісної амбівалентності в юнацькому віці. Цифровий репозитарій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Відновлено з http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/42360

Наталія Кухарчук. (2021). Теоретичний аналіз проблеми амбівалентності в психологічних дослідженнях. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, випуск 14. Відновлено з https://surl.li/juxvha